Про Верховину та район

У письмових джерелах Верховина вперше згадується в 1424 році. За давніх часів місцеві жителі займалися скотарством, мисливством і частково землеробством. У ХV-ХVІ століттях головним заняттям були випас овець, корів та коней.

У 1772 році в результаті першого поділу Польщі між Росією, Пруссією та Австрією до останньої ввійшли і землі теперішнього Верховинського району. Майнове розшарування, національне пригноблення, посилена експлуатація населення гірських сіл викликали масове незадоволення селян. Своєрідною формою боротьби і проявом стихійного протесту селянства проти існуючого ладу був опришківський рух. Багато жителів Жаб’я діяли в загонах народних месників: Івана Пискливого, Олекси Довбуша, Івана Бойчука, Василя Баюрака.

         Наприкінці ХІХ століття визвольний рух набув нової форми – скликання віче, які стали масовим явищем серед горян. Перше селянське віче в Галичині відбулося саме в Жабйому 16 вересня 1885 року. Побувавши там у 1884 року, І.Франко так писав про нього: „Ось Жаб’є, гуцульська столиця, нема, говорять села понад Жаб’є, але й більшого лиха шукати дарма”.

Під час Першої світової війни в околицях Жаб’я та інших сіл точилися бої між австро-угорськими, німецькими та російськими військами. Багато гуцулів воювали в легіоні Українських Січових Стрільців. За національне визволення боролися наші краяни й після окупації Галичини Польщею.

У квітні 1920 відбулося селянське повстання, яке почалося виступом селян Жаб’я, яких підтримали жителі Зеленого, Голів та інших сіл. Повстання тривало до 29 квітня. Польські власті придушили виступ селян. У вересні 1939 року після нападу Німеччини на Польщу на територію Західної України вступила Червона армія, а 3 жовтня 1939 року Західна Україна була включена до складу УРСР.

З початком радянсько-німецької війни в липні 1941 р. територія краю була окупована. В 1943 році на Станіславщині за участю ОУН були створені збройні загони Української Національної Самооборони (УНС), які влітку почали військові дії проти німецьких окупантів. Новостворені відділи УНС були включені до складу УПА-Захід, частина якої діяла на території району.

У післявоєнний період більшовицької окупації, до початку 50-х років, значна частина населення підтримувала діяльність УПА. Незважаючи на важкий ідеологічний комуністичний пресинг і жорстокі репресивні заходи, національно свідомі жителі району виступили проти тоталітарної радянської системи і продовжували нелегальну боротьбу за волю України.

Заповітна мрія десятків поколінь гуцулів, як і всіх українців, здійснилася 24 серпня 1991 року, коли Верховна Рада України проголосила про створення незалежної держави – Україна.

Районний центр – селище Верховина (до 1962 року – село Жаб’є) розташоване на висоті 600 – 620 метрів над рівнем моря у Жаб´євському тектонічному зниженні в 125 км від м.Івано-Франківська, та в 32 км від найближчої залізничної станції в селищі Ворохта

        Село Криворівня – одне з найвідоміших сіл на Гуцульщині – етнограф-фольклорист Володимир Гнатюк назвав "українськими Афінами”. На початку ХХ ст. на кілька літніх місяців це село ставало осередком української культури і літератури. У центрі села жив, творив і відпочивав майже щоліта з 1900 по 1914 роки. Великий Каменяр Іван Франко. У будинку, де він зупинявся, тепер міститься літературно-меморіальний музей письменника. Це село стало місцем зустрічей, праці і відпочинку видатних діячів української культури: М.Грушевського, М.Коцюбинського, М.Черемшини, О.Кобилянської, В.Стефаника, Лесі Українки, Гната Хоткевича. Тут створювались такі шедеври української кінематографії, як "Тіні забутих предків”, "Анничка”, "Олекса Довбуш”. На присілку Заріччя можна оглянути унікальну новозбудовану хату-гражду – музей гуцульської архітектури під відкритим небом.

Чудова карпатська природа, близькість до вершин Чорногори, бурхливі хвилі Черемоша, самобутня гуцульська культура, народні традиції і обряди приваблюють туристів. Крім легендарних чорногірських вершин особливо цікавлять туристів скелі пісковику на г.Синиці, пов’язані з іменем легендарного Олекси Довбуша, гора Писаний камінь, руїни польської обсерваторії на г. Піп Іван (2028 м.), музей Івана Франка в с. Криворівня та багато інших як природних, так і рукотворних об’єктів.

Ландшафтні та грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори Івано-Франківщини зумовили різноманітність та багатство рослинного світу. У районі нараховується 455 річок загальною протяжністю понад 2000 км. Найбільшою річкою є Черемош, утворений двома річками: Чорним Черемошем, який стікає з північних схилів Чивчинських гір (довжина 86 км., площа басейну 0,86 тис. кв. км.) і Білим Черемошом (довжина 50 км, площа водозабору 0,6 тис. кв. км.).

Площа вкритих лісовою рослинністю земель Верховинщини складає 86130 га, з яких ліси І групи займають площу 62821 га. Ліси району підвідомчі державним підприємствам «Верховинське лісове господарство», «Гринявське лісове господарство», Верховинському районному лісгоспу та Карпатському природному національному парку.

Найбільшою туристичною базою в районі є лікувально-оздоровчий комплекс „Верховина” обласного підприємства „Івано-Франківськтурист”, який одночасно може прийняти 280 осіб. Найбільш популярним в районі є сільський зелений туризм. Повний перелік садиб зеленого туризму представлений на ВЕБ-сторінці в розділі «Сільський зелений туризм», електронна адреса сайту: www.verkhovyna.info, е-mail: skala2002@ukr.net .

В літній період туристам пропонуються: пішохідні та кінні прогулянки в гори, одно- та багатоденні походи до високогірних льодовикових озер, сходження на всі вищі карпатські вершини, автоекскурсії до визначних місць краю з відвіданням цікавих музеїв, повітряні прогулянки на канатно-крісельних дорогах, відвідання національних парків, заповідників, високогірних альпійських пасовищ – полонин, рафтинг, збір грибів та ягід, купання в гірській річці.

Відпочиваючи на Верховинщині взимку Ви зможете освоїти техніку гірськолижного спуску з гір, покататися на гірських лижах, санках сноуборді, скористатися послугами канатних доріг, відвідати гірськолижний курорт „Буковель”. Вам запропонують автоекскурсії до Ворохти, Яремчі, Косова, Коломиї, Яблуниці, здійснити нескладні походи і прогулянки в гори (в т.ч. одноденні), відпочити в гуцульській колибі, покататися верхи на конях і в санях, поласувати шашликом в засніжених Карпатах, відвідати баню-парну.

Найпопулярнішим на теренах району є такі види туризму як: пішохідний (подорожування по горах пішки), гірськолижний (катання на гірських лижах), водний (сплав по гірських ріках на катамаранах. каяках, рафтах) та гірський (зимові подорожі по Чорногірському хребту).

         Основна галузь промислового виробництва –  переробка деревини. Деревообробна галузь району представлена 14-ма промисловими підприємствами, які здійснюють фінансово-господарську діяльність у цій царині. Найбільша частка від загального обсягу промислового виробництва належить державним підприємствам «Гринявське лісове господарство», «Верховинське лісове господарство», ТзОВ СП «Крона», МП «Лескул», МП «Оріон», Верховинський районний лісгосп. Середньомісячна заробітна плата одного працівника середньооблікової чисельності в промисловості склала за перший квартал 2010 року 1049 грн., в еквіваленті повної зайнятості – 1308 грн.

Структура аграрного комплексу району складає 58 фермерських господарств, ТзОВ «Водограй», КСП «Заготівельник», близько 11 тисяч господарств населення. Працівники аграрного сектора економіки працюють над реалізацією Комплексної програми розвитку агропромислового комплексу та розвитку сільських територій. У районі реалізується Проект створення підприємства з розведення овець гірсько-карпатської породи з круглорічним утриманням поголів’я на високогірних пасовищах. Метою даної програми є нарощування поголів’я овець гірсько-карпатської породи, збільшення чисельності племінного поголів’я овець, популяризація галузі вівчарства та запобігання зменшення площі високогірних пасовищ, придатних для випасання сільськогосподарських тварин. Разом з тим заплановано збільшити поголів’я овець у найближчі 5 років до 15 тисяч голів, а в подальшому вийти на показник початку 80-х років, тобто 30 тисяч.

 Верховинська районна рада

 78700 вул. І.Франка 20, смт. Верховина,
Івано-Франківська обл., тел. 8 (03432) 2-17-65, 2-23-24
e-mail: vr.rayrada@ukr.net

Веб-сайт: http://verhovyna-rada.at.ua/

Верховинська районна державна адміністрація

  78700 вул. І.Франка 20, смт. Верховина,
Івано-Франківська обл., тел. 8 (03432) 2-12-42, 2-15-01
e-mail: verhovina_rda@ukr.net

Веб-сайт: http://ww2.gov.if.ua/verhovynska/ua/#

 Верховинська селищна рада

  78700 вул. І.Франка 3, смт. Верховина,
Івано-Франківська обл., тел. 8 (03432) 2-11-56, 2-14-48
e-mail: verrada1@rambler.ru

Веб-сайт: 

  Герб Верховинського району

Карта Верховинського району

Довідка про Верховину

Область: Івано-Франківська
Район: Верховинський
Селище міського типу: Верховина
Засноване: 1424 р.
Колишня назва: Жаб'є > 1962:Верховина
Координати: 48°9'0 пн. ш. 24°49'6 сх. д.
Річка, озеро (море): р. Чорний Черемош
Висота над рівнем моря: 617 м
Територія: 51.8 кв.км.
Населення: 5412 осіб
Щільність населення: 104 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 78700
Телефонний код: 3432