Спосіб виконання проекту «Енергія природи» дискредитує саму його ідею,

констатувала екологічна комісія обласної ради

Лише одне питання — вивчення проблеми будівництва малих гідроелектростанцій у Карпатах в рамках національного проекту «Енергія природи» — стояло на порядку денному розширеного засідання постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального природокористування, рекреації та розвитку туризму, яке відбулося в середу у Верховині і в якому взяли участь жителі сіл району, активісти громадських екологічних організацій, представники державних інспекцій в області — екологічної та архітектурно-будівельного контролю, управління водного господарства, науковці.

На цьому представницькому зібранні зусібіч обговорили ситуацію, про яку «Галичина» вже не раз писала. Як з’ясувала комісія, соціальна напруга у Верховинському районі навколо ідеї зведення на тутешніх річках міні-ГЕС виникла з ряду причин. Як засвідчили відеоматеріали, котрі представив керуючий справами виконавчого апарату обласної ради Василь Скрипничук, в окремих випадках такого будівництва — а його планують чи й ведуть на території кільканадцяти сільрад — спостерігається грубе техногенно-небезпечне вторгнення у природне середовище. Потім у цьому депутати переконалися, побувавши в Дземброні, де вже здійснено чималий обсяг будівельних робіт.

"Те, що ми побачили, нас, м’яко кажучи, здивувало, — зазначив голова екологічної комісії обласної ради Андрій Троценко. — Людям казали, наприклад, що водозабір для тутешньої ГЕС буде поза межами населеного пункту, що трубу, в яку забиратимуть воду з місцевого потічка, прокладуть упритул до місцевої дороги, вздовж якої той протікає, аби заодно зміцнити і впорядкувати її, що буде зроблено доброякісні водозливи і в підсумку все обійдеться без великих втрат для екології. Що ж маємо натомість? 3,5-кілометрову трубу будівельники проклали не попри берег потічка, а посеред його русла, водозабір же розмістили в самому селі, а не поза ним. Ми бесідували з горянами, — на жаль, не зустрілися з замовником тутешньої ГЕС, оскільки він проігнорував засідання комісії, — й цілком підтримуємо їхні протести. Таким інвесторам треба казати категоричне «Ні!».

Власне, як повідомив депутатам начальник відділу паливно-енергетичного комплексу головного управління промисловості та інфраструктури ОДА Вадим Козленко, на виконання відповідного розпорядження голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка 28 березня інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в області видала постанову про припинення через численні екологічні порушення і відхилення від проекту будівництва двох ГЕС — Дзембронівської та Пробійнівської-2. Внесено відповідні приписи та накладено штрафні санкції на підприємця Валерія Миронюка, який їх будував. 

Але з такого прецеденту виглядає й друга неприваблива грань цієї історії. Чому обласні контрольні органи завчасу не перевіряли кожен етап зведення ГЕС на відповідність погодженій ними ж проектній документації, будівельним та екологічним нормативам? Чому не цікавилися тією чи іншою будовою, аж поки люди не вдарили на сполох? «Хіба не фахівці першими мали зупинити таке будівництво, а то й ще перед його початком напоумити наші сільради, вказати їм на хибність їхніх дій та рішень, прийнятих на догоду інвесторам?» — риторично запитував голова Верховинської районної ради Ярослав Кікінчук. За його словами, ще в травні 2011 року районна рада попросила аж три відповідні інспекції перевірити, наскільки доброякісні ті труби, які підприємці лише збиралися закопувати у місцеві річки, бо виглядало, що то вживаний матеріал. Однак отримала від кожної ідентичні відповіді, що таке — не в їхній компетенції.
До того ж, як підкреслив голова Верховинської РДА Василь Гондурак, дериваційні (трубопровідні) ГЕС у Чехії й Австрії, які він сам бачив, цілком інші гідроспоруди, ніж ті, що їх будують у нас. З другого боку, як стверджують керівники району, з появою 2009 року міні-ГЕС у Пробійнівці, електропостачання віддалених сіл, як обіцяли інвестори ще 2006-го, так і не поліпшилося. Водночас, за їхніми словами, ГЕС у горах — це шанс для горян поліпшити собі умови проживання. Звісно, якщо проект «Енергія природи» в Карпатах здійснюватимуть цивілізовано, а не по-хамськи щодо довкілля і людей, як це нерідко є.  

У багатьох випадках, зокрема стосовно Бистрецької сільради, на території якої заплановано спорудити, крім Дзембронівської, ще три тотожні ГЕС, немає соціальних угод. Обов’язкові в таких справах наміри інвесторів посприяти економічному розвиткові громад навзамін дозволів на спорудження на їхніх територіях тих об’єктів не задокументовано. А тут уже недопрацювали сільські голови, виснувала комісія й цим, по суті, глянула в корінь проблеми.
«Турбує, що спершу сільські ради прийняли рішення надати дозволи на спорудження на своїх територіях міні-ГЕС, а відтак деякі скасували їх», — зазначив голова обласної ради Олександр Сич, котрий взяв участь у роботі депутатів. Він нагадав горянам прислів’я «Сім раз відмірѕ» і додав, звертаючись до присутніх жителів глибинки: «Зрозуміло, що не кожен з вас може звернутися до екологів чи інших спеціалістів з проханням проінспектувати той чи інший проект і спрогнозувати, чого можна чекати від нього, крім суто економічних вигод. Але ви обираєте до сільських і районних рад наймудріших з-посеред васѕ Напевно, вони й мали б з самого початку, коли ще не йшлося про будівельні роботи, закликати фахівців і все порахувати. Можливо, ще тоді сказали б підприємцеві «зась!». і не довелось би говорити йому це тепер, коли він уже вклав у проект мільйони. Це має навчити вас надалі перед тим, як приймати важливе для села рішення, думати наперед. Зрештою, це має бути наукою для всіх, у тому числі й для інвесторів».

А заступник голови обласної ради Остап Дзеса нагадав горянам, що вони мають представників від району в депутатському корпусі обласної ради й могли делегувати їм повноваження з проведення належних консультацій з експертами перед тим, як надавати дозволи на спорудження ГЕС. Утім, одним з аспектів нинішнього протистояння на Верховинщині є певний розбрат і в самих селах. Прості селяни звинувачують сільських депутатів, війтів у тому, що ті не проводили громадських слухань, коли вирішували йти назустріч замовникам ГЕС, чи приймали рішення про це у вузькому колі, що «за» голосувала меншість, тоді як більшість і не відала, що діється, й т. д.
Проте якщо у ряді сільрад під тиском селян справді скасували свої попередні рішення про виділення земельних ділянок для спорудження ГЕС, то, скажімо, місцеве самоврядування в Довгополі ще тримає глуху оборону від такої вимоги з боку жителів с. Полянок. і це при тому, що на Білому Черемоші в цьому селі ТОВ «Акванова» запланувала звести не дериваційну ГЕС, а пригреблевого типу, котрі взагалі неприйнятні для гірської зони, як наголосила доцент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Людмила Архіпова. Судячи з виступів громадських активістів, розпал конфлікту в Довгополі, якщо його війт і далі ігноруватиме волю своїх виборців, — ще попереду.

— Будівництво міні-ГЕС у Карпатах викликало значний резонанс у суспільстві, й не лише на Верховинщині чи Івано-Франківщині, а й у Європі, — підкреслив у коментарі для журналістів голова обласної ради Олександр СИЧ. — Природно, що обласна рада не могла залишатись осторонь. Але ми не можемо впливати на рішення й дії сільрад. У Верховинському районі справді склався дисбаланс у відносинах «громада—інвестор—природа». Зрозуміло, коли існує так званий «зелений тариф», за якого на один кіловат електроенергії, виробленої за допомогою сил природи, держава дає її виробникам таку дотацію, яка в декілька разів перевищує ту її вартість, яку платять споживачі, то вигода для бізнесменів більш ніж очевидна. Але яка користь з того людям, які проживають і хотіли б, щоби була річка, а в ній чиста вода, яку всі споживають?!
«Зелений тариф» діятиме лишень до 2030 року. Тому й будують ці ГЕС у горах, як ми наочно пересвідчилися, не на тривалу перспективу. і труби напівгнилі використовують, аби вони витримали лише до названого часу. А що потім? Хто викопуватиме з річок ці чужорідні для живої природи техногенні конструкції? Підприємців то не цікавить, оскільки можливість наживи застелила їм очі. Але цим мали б ще на початках зацікавитися відповідні обласні служби і проконтролювати виконання техніко-економічних і екологічних нормативів на таких будовах. Та вони цього не зробили, а тепер, коли постало питання, хто винен, кивають один на одного.

Водночас ми, ще раз підкреслюю, не проти ГЕС у Карпатах. Але врахуємо всі зауваження й пропозиції як від горян, так і від громадських екологів та науковців, зважимо й особисті враження і виробимо рекомендації щодо врегулювання ситуації... Зокрема доручимо екологічний інспекції провести лабораторні дослідження води в потічках на місцях уже діючих ГЕС, а також труб, які привезли невідомо звідки і використовують на будовах, а результати на розгляд громад...