Хто це придумав? 

Ніхто не знає, де з'явився кальян і як він спочатку виглядав. Але відомо, що попав він до нас з Азії. Там трав'яну суміш палили, вдихаючи дим через посудину з водою: наприклад, в Індії, яку багато хто вважає батьківщиною кальяну, воду наливали в порожній кокос, а замість тютюну брали лікарські рослини і гашиш. Використовували такий кальян частіше як анестезію.

Індуси навчили палити кальян персів, а ті — сирійців і єгиптян. Само слово «кальян» — персидське. Раніше воно означало невеликий горщик, в якому жінки зберігали свої коштовності і парфуми.

Пізніше кальян став популярним в Тунісі, Ірані, Пакистані, ще пізніше — в Африці. З'явилися різні сорти тютюну, а аравійські пірати придумали розбавляти воду в кальяні ромом або араком з соку фінікової пальми.

До нас кальян попав, швидше за все, з Туреччини під час російсько-турецьких воєн і до недавнього часу вважався екзотикою. Сьогодні кальян палять майже у всьому світі, і така популярність пояснюється просто: кальян красивий і може принести задоволення від куріння. До того ж до складу тютюну для нього давно вже не входять наркотики.

Як все влаштовано? 
Ось елементи, з яких складається сучасний кальян:

Колба для рідини (скляна, кришталева, пластикова або металева);
Шахта, через яку проходить дим (металева);
Чашка для тютюну, вона ж чилім (як правило, керамічна);
Гнучкий шланг з мундштуком (через нього вдихається вже охолоджений і зволожений дим);
Захисне блюдце (надівається на шахту, аби попіл від вугілля не сипався на підлогу).

Всі кальяни (незалежно від форм і розмірів) діляться на два види — різьбові і складені. У першому випадку частини кальяну нагвинчують одна на одну. Це дуже зручно, але з часом різьба зношується і герметичність може порушитися. Елементи складених кальянів з'єднуються за допомогою гумових ущільнювачів. Такі кальяни «примхливіші», але хороші тим, що протертий ущільнювач легко замінити, до того ж коштують вони зазвичай дешевше.

Куди дивитися при покупці? 

Вважається, що кальян краще всього купувати в Єгипті, ОАЕ або, в крайньому випадку, в Туреччині. Тим, хто не готовий відправитися ради цього за кордон, підійде і звичайний магазин. Головне — не купити помилково сувенірну бутафорію. Тому при виборі кальяну звертайте увагу на…

Матеріал, з якого зроблена колба. Категорично не рекомендуються метал (використовувані сплави в більшості своїй недовговічні; не видно, скільки в колбі налито рідини) і пластик (дає сторонні запахи).

Розмір шахти. Чим вона вища, тим краще охолоджується і фільтрується дим.

Товщина шланга. Чим більше діаметр, тим легше і насиченіше буде затягування.

Герметичність. Це запорука правильної роботи кальяну, тому не полінуйтеся перевірити шахту і шланг: повністю зберіть кальян, закрийте отвір для чашки долонею і спробуйте затягнутися з шланга. Якщо кальян герметичний, повітря тягнутися не буде.

Аксесуари: щипці для вугілля і ковпак, який надівається на чилім. Перший потрібен обов'язково, другий — лише якщо ви палитимете кальян на відкритому повітрі в вітряну погоду.

Деякі кальяни забезпечені декількома шлангами, аби одночасно палити удвох або утрьох. Або спеціальними клапанами, які дозволяють не лише вдихати дим з шланга, але і видихати в нього ж (якщо обоє рук зайняті, наприклад, нардами). На наш погляд ці опції даремні і навіть шкідливі: чим більше деталей, тим більше поломок і гірше герметичність.

Що ще знадобиться?

Кальянний тютюн. Він просочений медом, патокою, фруктовими есенціями, гліцерином (для того, щоб був ароматним і не висихав) і зовні схожий на варення. Зберігати його краще всього в холодильнику. Кращими сортами вважаються Al Fakher, Havana, Al Ajamy і El Nakhla.
Фольга для кальяну. Продається у вигляді пластин (круглих, квадратних) або маленьких рулонів. Втім, годиться і звичайна кулінарна фольга — різниці жодної немає.
Вугілля в пігулках. Краще всього купувати самозаймистий (у його складі — селітра або сухий спирт), аби не мучитися з розпалюванням. Непогано себе зарекомендували сорти CarboPol і Habibi.
Одноразові індивідуальні мундштуки на випадок, якщо ви палитимете кальян в компанії.

Як заправляти? 
Готувати кальян нескладно, але з першого разу може і не вийти, тут потрібний навик. Спробуємо навчитися цьому за 6 кроків:

Заливаємо в колбу холодну воду і сполучаємо її з шахтою. Води повинно бути стільки, аби нижній кінець шахти занурювався в неї на 1,5-2 см.

Приєднуємо чилім і шланг, перевіряємо кальян на герметичність.

Викидаємо з тютюну крупні палички (якщо вони там є) і дрібними щіпками укладаємо його в чилім. Ні в якому разі не трамбуйте тютюн — він повинен лежати нещільно і не підніматися горою над поверхнею чашки, інакше він горітиме і гірчитиме. Перевірте, аби тютюн не забив дірочки в чилімі (втягніть повітря через шланг, воно повинне тягнутися без зусиль), якщо це сталося, прочистіть їх зубочисткою.


Накриваємо чилім з тютюном двома шарами фольги і щільно притискуємо, аби фольга не пропускала повітря.

Зубочисткою проколюємо по всій площі фольги маленькі отвори.

Розпалюємо вугілля на блюдці, щипцями перекладаємо його на фольгу і розкурюємо кальян через шланг. 

Замість води в кальян можна налити вино, лікер, абсент, практично будь-які рідини, які дадуть додатковий смак (алкогольні напої при цьому розбавляють). Але по популярності на другому місці після води йде молоко, на ньому виходить більше диму і м'якості. Правда, молоко поєднується не зі всіма смаками тютюну. Краще всього на ньому палити кавовий тютюн.

Як палити? 
Строгих правил при курінні кальяну немає — є етикет і традиції.

Перше правило
— при курінні кальяну — жодного поспіху. Не кваптеся навіть при передачі мундштука співбесідникові. За арабською традицією, мундштук треба тримати поверненим до себе. Якщо при передачі мундштук «дивиться» на співбесідника, це означає прояв неповаги до нього.

Друге правило
 — не ставте кальян високо. Розміщувати його потрібно на підлозі, або на спеціальному невисокому столику. Піднятий високо кальян заважає спілкуватися, може впасти, пропалити килим або одяг.

Третє правило
 — дозвольте кожній людині палити кальян так, як йому подобається, залиште критику і повчання при собі.

Четверте правило
 — не принижуйте гідність власника кальяну, прикурюючи сигарету від вугілля.
І, нарешті 
п'яте правило
 — палити кальян краще на ситий шлунок. Під час куріння не зловживайте спиртним (а якщо в колбу замість води залите спиртне, взагалі не випивайте). Вгамовувати спрагу краще всього зеленим чаєм.

Після кожного куріння захололий кальян обов'язково розберіть, промийте, прочистіть (для цього продаються спеціальні щіточки, але підійде і звичайний йоршик для посуду) і ретельно висушіть у розібраному вигляді. Якщо цього не робити, то потім під час куріння вам заважатимуть сторонні запахи і гіркий присмак.
Деякі вважають, що чашку для тютюну мити не потрібно, але це справедливо лише якщо ви використовуєте один сорт тютюну з одним і тим же ароматизатором.

45 хвилин куріння кальяну відповідають двом викуреним сигаретам. Звичайно, в кальянному тютюні містяться ті ж гидоти, що і в звичайному (хай він і висушений особливим чином, і вимочений у фруктовій патоці), і нікотинову залежність ніхто не відміняв. Але вода, через яку проходить дим при курінні, а ще більше той самий красивий гофрований шнур сприяють осадженню смол і охолоджуванню диму. Тому для курця або для людини, яка тверезо розраховує, наскільки вона готова пожертвувати своїм здоров'ям, куріння кальяну буде менш шкідливим, ніж куріння сигарет. Байки про те, що 1 кальян можна прирівняти до 100 викурених сигарет не мають абсолютно жодних підстав.

 Джерело: http://vrn.best-city.ru/