Головна » Статті » Статті сайту |
В одній з народніх колядок святі Апостоли Петро і Павло виступають плугатарями, вони орють поле під осінній засів: Святий Петро за плугом ходить, Святий Павло волоньки водить, А сам Господь-Бог пшеничку сіє, А святий Ілля заволочує. На карпатських полонинах, де потепління наступає пізніше, ніж в інших частинах України, з іменем святого Петра в'яжеться найвищий розквіт літнього періоду. В одній колядці співається, що святий Юрій трубить в трембіту «листовую», а святий Петро — «в цанговую»: як затрубив святий Петро, то — Пішли голоси по полонинах, По всіх царинах, та й по всіх садах, По виноградах, по пасіченьках — Всі полонини у цвіту стали, Всі полонини та всі царини, Та й усі сади, та й виногради Зродили цвіту по всьому світу, А пчолоньки сі ба й ізроїли, Та на цвіт спали, медок зібрали. Святий Петро часто згадується в народніх віруваннях та легендах; так, на Херсонщині записано оповідання про те, як Бог з Петром людей парували: «...Ідуть вони в жнива; сонце пече їх..., жито стоїть, як стіна; те жито дівка жне так, що й голови не піднімить. Петро й каже:«Боже, поможи тобі, дівко!» Вона підняла голову, подякувала та й знову жне. Пішли вони на другу ниву, а там під копою в холодку дівка спить, аж хропе. Подивився на неї Бог і святий Петро та й пішли далі. Дивляться: стоїть віз одпряжений, а під возом спить парубок — нап'яв собі холодок з ковдри та й спить. Хотів святий ціпком оперізати, а Бог каже: «Не займай, Петре, ходім!» Пішли вони й зайшли в пшеницю — як ліс стоїть пшениця; парубок жне її, пече його сонце, а він працює й голови не піднімить. Петро й каже: «Боже, поможи тобі, хлопче!» Парубок підняв голову, подякував та й знову жне Відійшли вони, а Петро й каже до Бога: «Спаруй, Боже, цього парубка та оту дівку, що жито жне, і тих ледацюг спаруй». А Бог відповідає йому: «Старий ти, Петре, та дурний. Як тих ледацюг спарувати, то вони й з голоду помруть; цього парубка треба спарувати з ледачою дівкою». Так воно й буває в світі: як чоловік роботяга, то жінка ледащо; а як жінка моторна, то чоловік вайло». До свята Петра й Павла готувалися колись в Україні як до великого свята: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, вбирали подвір'я Ранком у цей день, звичайно, всі йшли до церкви. Дівчата вбирали свої голови вінками з польових квітів, а особливо червоними маками. Повернувшися з церкви, люди розгівлялися мандриками Мандрики — це пампушки печені з пшеничного тіста, яєць і сиру. Сама назва походить ніби від того, що, мандруючи по світі, Петро з Павлом живилися «мандриками». В цей день зозуля перестає кувати; селяни кажуть, що вона мандриками подавилася, бо ж украла в святого Петра одну мандрику й за це її Бог покарав тим, що вона на Петра давиться мандрика,чи й перестає кувати А якщо кує зозуля й після Петра, то це, за народнім віруванням, віщує нещастя. На другий день після «Петра» є теж свято, але наполовину менше, і називається воно «Полупетра» або «Петрового батька» . На Слобожанщині колись у цей день різали трьох півників і варили борщ у трьох горнятах — «три борщі, бо святий Петро три рази відрікався від Христа» Джерело: http://diaspora.ukrinform.com | |
Переглядів: 1006 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0 | |
Статті сайту [14] |
Фотофакт [1] |
Варто знати [22] |
Скандал [7] |
Про інтимне [12] |
Краса та здоров’я [10] |
Про гуцульське [12] |
[22.01.2013] | [Про гуцульське] |
Кому гуцульського любаса? (0) |
[18.07.2012] | [Краса та здоров’я] |
Невідомі властивості лимона (1) |
завантаження... |