Лінгвісти підрахували, що у світі сьогодні нараховується 6809 мов. При цьому 90% із них мають менше, ніж 100 тис. носіїв, а 350-ма з них спілкуються менш ніж 50 тисяч людей. Наприклад, мовою індіанців айдахо сьогодні в світі спілкуються всього 5 чоловік! Звісно, всі рідкісні мови формально перебувають під захистом ЮНЕСКО. Та це мало допомогає, адже чи не щодня з географічної мапи світу зникає якась мова.

За прогнозами міжнародної організації Worldwatch, до кінця ХХІ сторіччя зникне половина існуючих мов! У Європі першими в черзі на зникнення стоять баскська, ірландська, валлійська, карнійська, бретонська, гасконська, провансальська, каталонська, верхньо- і нижньолужицька, фризька та ін. мови.

З урахуванням викладеного, 5 листопада 1992 року в Стразбурзі було підписано Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, ратифіковану Законом в Україні N 802-IV (802-15) від 15.05.2003 р. ("набула” чинності 01.01.2006 р.). Прямим завданням Хартії є захист мов Старого Світу, які перебувають на межі зникнення. Для прикладу: кашубська мова у Польщі, згідно постанов Європейської хартії, прийнята Урядом та місцевими органами самоврядування до спеціальної програми захисту та розвитку, згідно якої сьогодні у державі розпочалося її вивчення та дослідження, як однієї з мов, на базі яких розвилася сучасна польська мова, а також розпочалося її факультативне викладання у школах і ВНЗ регіону, де проживають етнічні кашуби.

На сьогоднішній день наша українська нація, яка подарувала Україні не тільки назву, а й державну мову, складається з багатьох етнічних груп, діалекти яких мало різняться між собою та представлені у повній своїй силі і красі у творах класиків нашої літератури.

Але тільки одна етнічна група українців може похвалитися більше, ніж власною говіркою – це гуцули. Гуцульська мова – це мова, яка яскраво представлена барвами всіх народів, що коли-небудь проходили Карпатами і тепер живуть по обидва боки гір, у ній відображається вся самобутність гуцульської культури, в якій так уміло і нероздільно переплітаються ще язичницькі звичаї наших предків із християнством, а в легендах Карпат звучить не тільки історія краю і України, а й усього світу, гуцульськими ж коломийками захоплюється не одна нація!

Красу цієї мови намагалися передати чимало геніїв української літератури: Іван Франко, Марко Черемшина, Михайло Коцюбинський, чиї "Тіні забутих предків” екранізували закохані у Гуцульщину великий українець Юрій Іллєнко та не менш великий вірменин Сергій Параджанов, створивши українську кінострічку, що здобула чи не всі можливі міжнародні нагороди. Мова, яку любили Іван Миколайчук, Володимир Івасюк та Ігор Білозір. Мова, якою писав свої твори репресований у 1940 році відомий верховинський письменник і етнограф Петро Шекерик-Доників, а сьогодні пишуть Василь Шкурган, Степан Пушик та деякі інші відомі і недуже сучасні літератори та етнографи.

Проте, незважаючи на всю загадкову і глибинну красу цієї мови, з сумом відзначаємо, що сьогодні її носіями є всього близько 50 тис. чоловік. Адже якщо гуцулів, бойків (найближча і споріднена гуцулам етнічна група) проживає в Карпатах на території Чернівецької, Івано-Франківської, Закарпатської та Львівської областей близько одного мільйона, то користуються цією мовою тільки у Верховинському, Косівському районах та подекуди на Яремчанщині і Коломийщині Івано-Франківської області. Гуцульська мова у зв’язку з технічним і "культурним” прогресом відступає все далі в гори, і в скорому часі не залишиться жодної людини, що зможе відтворити гуцульський словник, адже ця мова "не популярна” сьогодні.

Тому громадська організація "Поклик Нації” закликає кожного небайдужого українця підписатись у нашому зверненні до влади, щоб Європейська хартія нарешті знайшла своє застосування в Україні як по захисту державної української мови, так і гуцульської, як однієї з її складових, розпочати її вивчення та дослідження на державному і науковому рівні, ввести її для факультативного навчання з 5-го класу у середніх школах в етнічних гуцульських районах і гуманітарних ВНЗ краю.

Наразі цим відкритим листом ГО «Поклик Нації» звертається до представників місцевої влади, депутатів місцевих рад та народних депутатів України, незалежно від їхньої партійної належності та політичних поглядів; науковців, етнографів, культурологів і всіх небайдужих долучитися до створення ініціативної науково-дослідницької групи, яка б мала за мету дослідження і популяризацію гуцульської мови на теренах Прикарпаття і за його межами.

На сьогоднішній день уже зроблено перший крок у досягненні мети. 19 молодих активістів «Поклику Нації» впродовж двох тижнів червня цього року в гірських районах Івано-Франківщини, спілкуючись із місцевим населенням, зібрали понад сто сторінок матеріалів, у яких ними записано місцевий фольклор мовою оригіналу з тлумаченням багатьох сьогодні вже майже забутих слів. Після утворення уже згаданої ініціативної науково-дослідницької групи весь зібраний матеріал буде переданий їй для дальшої систематизації і вивчення.

Джерело: "Галичина", фото http://pravda.if.ua