Третя Всеукраїнська наукова конференція «Гуцульська діалектна лексика й лексикографія» відбулася на базі Коломийського інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Більше 80-ти науковців з усієї України, а також мовознавці із Молдови та Угорщини з’їхалися на Прикарпаття для того щоб поділитися науковими напрацюваннями, дослідженнями про гуцульський діалект. Побували там і наші кореспонденти.

Гуцульський говір, один з унікальних  архаїчних говорів галицько-буковинської групи південно-західного наріччя. В цьому переконані учасники конференції. Вони зазначають, що нині в Україні етнографічні рухи майже зупинилися, а от гуцулам ще вдалося зберегти унікальну говірку, наголосив ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда: «Родзинкою Прикарпаття є її його джерела, культура, звичаї. Тішить те, що Гуцульщина знаходиться в полі зору не лише нашого краю, але й відомих мовознавців всієї України та з-за меж нашої держави.»

Все більше філологи схиляються до думки, що в школах потрібно окремо вивчати діалект, а дітей, які розмовляють діалектом, треба виховувати обережно, враховуючи зв’язки з сім’єю, родиною та культурою краю.

«Це – питання загальноукраїнське, бо сьогодні відбуваються дуже активні процеси взаємодії діалектів і літературної мови. Причому ми стоїмо на тій позиції, що ні в якому разі не має бути заміщення діалекту літературною мовою, Навпаки треба думати над тим щоб скажімо в школі і серед інтелігенції шанували обидві мови з одного боку літературна мова а з другого діалект. В університеті ми намагаємося переконувати студентів що не можна переходити виключно на літературну мову, а з дітьми які володіють діалектом», – наголосив Віталій Кононенко, академік Національної академії педагогічних наук.

Організатори конференції пропонують у гуцульських школах ввести факультативні уроки ознайомлення з говіркою, притаманною їхній землі. Таке право надає Європейська хартія мов меншин, яка діє в Україні. Вчені об’єдналися у своєму прагненні дослідити і зберегти гуцульський діалект. В них спільна мета – зайняти принципові позиції щодо використання діалектів у суспільстві.